Сторінка медичного працівника

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

ПАМ’ЯТКА ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ ХАРЧОВИХ ОТРУЄНЬ

З метою профілактики гострих кишкових інфекційних захворювань та харчових отруєнь рекомендовано:

• НЕ купувати продукти харчування на стихійних ринках або з рук у приватних осіб. Купуючи будь-які харчові продукти у торговельній мережі споживач має право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість та безпеку продукції.

• НЕ вживати продуктів і напоїв при найменшій підозрі щодо їх якості та з простроченими термінами споживання. Зберігати продукти харчування тільки у спосіб зазначений на упаковці та у встановлений термін.

• НЕ вживати незнайомі та підозрілі гриби, ягоди, трави та інші рослини.

• Приготовлені страви бажано вживати відразу, а у випадку їх повторного споживання вони мають піддаватись вторинній термічній обробці.

• Зберігати виготовлені страви без холоду не більше 2 годин.

• НЕ брати у дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби або інші продукти, які потребують охолодженого зберігання).

 • НЕ виготовляти багатокомпонентні страви, що не вимагають термічної обробки (паштети, м’ясні салати тощо) у непристосованих умовах.

• При споживанні овочів, фруктів та ягід їх необхідно ретельно помити питною водою.

 • НЕ використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з річок, озер, колодязів, підземних джерел тощо.

• Для пиття і приготування їжі використовувати воду тільки з централізованих джерел водопостачання або питну бутильовану.

• При неорганізованому відпочинку (туристичні мандрівки, екстремальний туризм тощо) для миття посуду і рук вода має бути профільтрована і прокип’ячена. Для пиття та приготування їжі необхідно мати з собою запас питної води.

• Перед приготуванням їжі та перед її вживанням необхідно завжди мити руки з милом.

• Обов’язково мити руки після відвідування туалетів.

 • При відпочинку з дітьми батьки повинні ознайомити дітей з правилами харчування та правилами дотримання особистої гігієни. Дорослим необхідно ретельно слідкувати за тим, щоб діти не споживали незнайомі ягоди та продукти.

• Для купання та відпочинку слід користуватися лише офіційно дозволеними пляжами.

• У випадку виявлення перших ознак кишкового захворювання необхідно терміново звернутись до найближчої лікувальної установи. Самолікування небезпечне! При груповому відпочинку хворого бажано тимчасово (до прибуття лікаря) ізолювати від решти колективу.

• При тяжкому стані хворого треба негайно викликати невідкладну медичну допомогу.

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Тільки чітке дотримання гігієнічних правил та вимог дасть можливість уникнути харчового отруєння та зараження кишковими інфекціями.

 Щоб не отруїтися дикорослими грибами

Найкраще відмовтеся від споживання дикорослих грибів, як від продукту взагалі, а споживайте штучно вирощені печериці, гливи, купуючи їх в магазинах. Не купуйте гриби на стихійних ринках чи у продавців на автошляхах. Безпечніше купувати гриби на стаціонарних ринках, де вони проходять відповідний контроль.

 Якщо все ж відправились до лісу збирати гриби, то обов'язково врахуйте таке:

- ніколи не кладіть у кошик грибів, яких не знаєте; остерігайтеся пластинчатих грибів;

 - не збирайте старих, перезрілих або дуже молодих грибів, у яких нечітко виражені морфологічні ознаки, а також тих, що ростуть поблизу швидкісних трас чи на радіаційно забруднених територіях;

 - під час посухи грибів краще не брати взагалі. У спекотну погоду змінюється обмін речовин в організмі гриба, він втрачає воду, накопичує токсини;

 - уважно перевірте зібрані гриби перед тим, як починати готувати страву або робити заготівлі.

 - не вживайте сирих грибів. Відібрані гриби спочатку промийте та відваріть декілька разів у підсоленій воді (не менше трьох раз) протягом 30 хвилин. Готові страви з грибів зберігайте на холоді в емальованому посуді, але не більше доби.

-гриби - не дитяча їжа, тому не давайте грибних страв малолітнім дітям. Не можна вживати грибів вагітним та жінкам, що годують груддю.

- ніколи не застосовуйте „домашніх" методів визначення отруйності грибів з використанням цибулини або срібних ложок - вони помилкові. Срібло темніє від взаємодії з амінокислотами, які є й у їстівних, і в отруйних грибах, а колір цибулі змінюється під впливом ферменту тирозинази, який також міститься в усіх грибах.

Якщо після споживання грибів почуваєтесь погано чи помітили нездорові ознаки у своїх близьких (нудота, блювота, головний біль, галюцинації, біль у животі):

- Негайно викликайте "швидку допомогу". До її приїзду промийте шлунок 1-2 л розчину марганцівки або сольового розчину, можна зробити очисну клізму. Пийте багато рідини.

- Навіть при полегшенні стану обов'язково зверніться до найближчої лікувальної установи.

 - Недоїдених грибів не викидайте. Їх аналіз допоможе лікарям швидше визначити вид отрути, яка потрапила в організм.

Не займайтеся самолікуванням! Бо чим більше токсинів потрапить у кров, тим важчим буде перебіг отруєння.

Пам’ятка щодо профілактики ботулізму

 Ботулізм - гостра токсикоінфекція, викликана паличкою Clostridium botulinum і її токсином, що міститься в неправильно приготовлених і збережених консервах. Захворювання реєструється повсюдно, окрім районів вічної мерзлоти. Присутність ботулотоксину в харчових продуктах не змінює їх органолептичних властивостей. Збудники ботулізму широко поширені в природі. Вегетативні форми і спори виявляються в кишечнику різних домашніх і особливо диких тварин, водоплавних птахів, риб. Потрапляючи у зовнішнє середовище (ґрунт, мул озер і річок), спори довгостроково зберігаються і накопичуються. Практично всі харчові продукти, забруднені ґрунтом або вмістом кишечника тварин, птахів, риб можуть містити спори або вегетативні форми збудників ботулізму. Проте захворювання може виникнути тільки при вживанні тих, які зберігалися при анаеробних або близьких до анаеробних умовах без попередньої достатньої термічної обробки. Це можуть бути консерви, особливо домашнього приготування, копчені, в'ялені м'ясні та рибні вироби, а також інші продукти, в яких є умови для розвитку вегетативних форм збудників та токсиноутворення. Найчастіше реєструються захворювання, пов'язані з вживанням грибів домашнього консервування, копченої або в'яленої риби, м'ясних і ковбасних виробів, бобових консервів. Ці продукти частіше викликають групові, «сімейні» спалахи захворювань. Якщо інфікований продукт твердофазний (ковбаса, копчене м'ясо, риба), то в ньому можлива, так звана, «гніздова» інфікованість збудниками ботулізму і утворення токсинів. Тому зустрічаються випадки захворювання на ботулізм, коли не всі особи, які вживали один продукт, хворіють. У даний час переважають захворювання, викликані отруєннями токсинами А, В або Е. Таким чином, основним шляхом передачі захворювання є харчовий, обумовлений вживанням консервованих у домашніх умовах продуктів харчування. У питаннях профілактики ботулізму основним є дотримання чистоти сировини. Тому чим чистіше відмито городину перед консервуванням, чим ретельніше промита риба перед засолом, тем менше ймовірність потрапляння до продукту збудника ботулізму. Рибу перед засолом у домашніх умовах необхідно звільнити від нутрощів, ретельно промити зовнішню й внутрішню поверхні. Гриби складно повністю звільнити від мікрочастинок ґрунту, тому не рекомендується консервувати їх у герметично закритих банках у домашніх умовах. При домашньому консервуванні, особливо овочів, що містять мало природної кислоти, необхідно додавати за рецептурою оцтову, лимонну кислоти, тому що збудник ботулізму не любить кисле середовище. Важливо добре стерилізувати банки й кришки безпосередньо перед закладкою в них продуктів. При консервуванні в домашніх умовах, особливо м'ясних і рибних продуктів, необхідно проводити тиндалізацію (протягом двох діб прогрівати при температурі 100°С 5 хвилин для переходу спор у вегетативну форму), після чого простерилізувати консерви при температурі 100°С - не менше 40 - 60 хвилин з подальшою їх герметичною упаковкою. Найменше здуття кришки — причина для категоричної відмови від уживання в їжу вмісту даної банки. Також необхідно категорично виключити придбання виготовлених у домашніх умовах консервів, в’яленої, копченої, солоної риби й інших продуктів харчування в місцях несанкціонованої торгівлі у приватних осіб. У випадку появи симптомів захворювання слід негайно звернутися до лікаря. З метою попередження харчових отруєнь необхідно дотримуватись наступних рекомендацій: - не брати в дорогу та на відпочинок продукти, що швидко псуються; - швидкопсуючі продукти зберігати тільки в холодильнику та обов’язково дотримуватись термінів їх реалізації; - ретельно проварювати, тушкувати і просмажувати харчові продукти, особливо консервовані, безпосередньо перед вживанням. Залишки їжі на наступний день перед вживанням обов’язково прокип’ятити чи протушкувати; - сирі і варені продукти при приготуванні їжі обробляти окремим розроблювальним інвентарем (ножі, дошки); - захищати харчові продукти і продовольчу сировину від випадкових забруднень, зберігати їх у закритому посуді; - не купувати продукти харчування на стихійних ринках з рук у приватних осіб. У випадку виявлення перших ознак харчового отруєння (слабкість, підвищення температури тіла, нудота, біль в животі, блювання, пронос тощо) не займайтесь самолікуванням, а терміново зверніться до найближчої лікувальної установи за допомогою медпрацівників. Пам’ятайте: хворобу легше попередити, ніж лікувати. Будь-яке отруєння не проходить безслідно. Бережіть своє здоров’я і здоров’я близьких, а особливо дітей. Прислухайтесь до вищевказаних порад.

Як запобігти захворюванню на сальмонельоз

 Сальмонельоз – гостре інфекційне захворювання, збудником якого є патогенні мікроорганізми – сальмонели. Відомо більше 2200 типів сальмонел, із яких близько 100 – патогенні для людини. Сальмонельоз передається фекально-оральним шляхом, переважно харчовим шляхом. Основним джерелом інфекції є сільськогосподарські тварини (велика рогата худоба, свині, качки, гуси, кури), гризуни, а також людина. Факторами розповсюдження сальмонел, як правило, є продукти тваринного походження. Найчастіше захворювання виникає при споживанні інфікованих м’яса і м’ясних продуктів, яєць, особливо коли додаються в різні страви сирими (наприклад, в домашній майонез, соус, крем, пудинг). Інфікування продуктів харчування відбувається при контакті сирих та готових продуктів, під час їх зберігання та транспортування, при використанні спільного кухонного приладдя. Інкубаційний період сальмонельозу може тривати від декількох годин до двох днів. Захворювання починається гостро з підвищення температури і наростання ознак інтоксикації (головний біль, ломота в м’язах, слабкість). Потім у животі виникає біль спастичного характеру з переважною локалізацією у верхніх відділах живота і пупкової області, нудота і часта блювота. Незабаром приєднується діарея, калові маси досить швидко набувають водянистий, пінистий характер, смердючий, іноді відзначається їх зеленуватий відтінок. Після перенесеного сальмонельозу, незалежно від його форми, деякі хворі продовжують виділяти збудника (бактеріоносійство) до місяця. Якщо бактеріоносійство затягується більше трьох місяців, його визнають хронічним. Щоб запобігти захворюванню на сальмонельоз, необхідно виконувати певні правила:

- сирі продукти тваринного походження слід відразу після покупки покласти в холодильник і зберігати їх окремо;

- яйця перед вживанням слід ретельно вимити. Чим свіжіше яйце, тим менше ймовірність розмноження в ньому сальмонел. У прохолодному місці яйця лежать без проблем 8 тижнів. На упаковках яєць стоїть дата фасування, а потрібно орієнтуватися коли яйце було знесене;

- приготовану теплу страву з сирих яєць (наприклад, соус), необхідно вжити в їжу в перші дві години після приготування. А якщо холодну страву (майонез), то зберігати його можна в холоді не більше доби;

- розморожувати кури слід в холодильнику. При приготуванні страв із птиці, не торкайтеся до інших продуктів;

- м’ясо і птицю необхідно добре проварювати або прожарювати невеликими шматками; - страви, до яких додають молоко або яєчний жовток, необхідно додатково проварити;

- для сирих продуктів використовувати окремий посуд та приладдя, після вживання обдавати окропом; - дотримуватись на кухні взірцевої чистоти, своєчасно прибирати сміття, харчові відходи, не допускати появи мух, тарганів і гризунів;

- необхідно дотримуватись правил особистої гігієни, частіше мити руки з милом, особливо, після повернення з вулиці, перед вживанням їжі, після відвідування туалету. Якщо не має умов для миття рук, використовуйте вологі серветки, дезінфікуючі засоби для рук;

- не допускайте змішування свіжо приготовленої страви із її залишками попереднього дня; - не купуйте продукти харчування в місцях стихійної торгівлі;

- під час поїздок не споживайте швидкопсувні продукти: молочні, м'ясні, салати, заправлені сметаною або майонезом, кремові вироби.

 Якщо у Вас або членів Вашої родини все ж таки з’явилися перші симптоми захворювання – підвищення температури тіла, озноб, головний біль та біль у животі, пронос – негайно звертайтесь за медичною допомогою. Пам'ятайте, що захворювання легше попередити, ніж лікувати. Захист Вашого здоров'я у власних руках.

Що необхідно знати про хворобу, викликану вірусом Коксакі

Останні кілька тижнів українці, які відпочивають у Туреччині, активно діляться інформацією про поширення вірусу Коксакі, що супроводжується сильним жаром і висипаннями на тілі. В основному хворіють діти.

Ентеровірусні інфекції, до яких належить і вірус Коксакі, не є новими, їх виявляють в Україні щороку. З різними проявами ентеровірусної інфекції лікарі стикаються доволі часто, тож зможуть швидко поставити точний діагноз.

Коксакі відноситься до ентеровірусів. «Це кишковий» вірус, що активізується влітку, особливо в спеку.

Віруси Коксакі розмножуються в шлунково-кишковому тракті людини і відносяться до групи РНК-вірусів. Вперше їх було виділено з фекалій хворих дітей з синдромом поліомієліту в одному з госпіталів американського міста Коксакі, тому вони отримали таку назву.

Основними джерелами захворювання є хворі та вірусоносії. У зовнішнє середовище вірус Коксакі потрапляє повітряно-крапельним шляхом і з вмістом кишківника. Спалахи захворювання частіше виникають в осінній і літній періоди.

Зазвичай вірус Коксакі привозиться з місць відпочинку. Велике скупчення дітей, відвідування дитячого клубу, купання в басейнах і море сприяють широкому поширенню захворювання. Батьки сприймають прояви захворювання за звичайні перегрів на сонці або застуду, особливо  в разі слабкої симптоматики або безсимптомного протікання хвороби.

Спорадичні випадки захворювання на хворобу Коксакі зустрічається і серед дитячого населення на території України. Вірусом Коксакі найчастіше хворіють діти більш старшого віку або немовлята. Захворювання найчастіше виникає в осінні або літні місяці. Основні механізми передачі вірусів Коксакі — фекально-оральний і контактний (з виділенням носоглотки).

Висока контагіозність вірусу сприяє поширенню захворювань в місцях скупчення дітей (санаторіях, курортах, дошкільних навчальних закладах).

Від моменту зараження до прояву симптомів хвороби проходить від 2 до 10 днів (інкубаційний період в межах 7 днів). Початок хвороби гострий, супроводжується лихоманкою (температура до 390С - 400С), може ускладнюватися головним болем, блювотою. Крім того, спостерігається почервоніння горла, жовтуватий наліт на язиці, збільшення лімфатичних вузлів. Ці симптоми тримаються до 2 днів, після чого на тілі хворого з'являється характерне висипання. Ротова порожнина запалюється покривається пухирями, на тілі також появляється висипка, особливо на сідницях, на ступнях та кистях рук появляються невеликі  червонуваті, плоскі плями або пухирі.

Захворювання ступнів, кистей рук та ротової порожнини не є дуже важким захворюванням, тому більша кількість дітей старшого віку та немовлят одужують без різних ускладнень.

Через стертість симптомів та запізнілої появи пухирців, захворювання вірусом Коксакі часто плутають зі звичайною застудою або ГРВІ, списуючи потім появу висипу на алергічні реакції. Найчастіше батьки дізнаються про те, що дитина перехворіла саме вірусом Коксакі через 3 місяці, коли на руках і ногах починають злазити нігті. Така зміна нігтьових пластинок - ще один симптом Коксакі, хоча і запізнілий.

Вірус Коксакі іноді може призвести до запалення центральної нервової системи, вірусного менінгіту, які проходять самостійно.

При появі симптомів захворювання, особливо якщо в регіоні спостерігається спалах інфекції, не слід приводити дітей до лікувального закладу. Необхідно викликати лікаря додому, щоб уникнути подальшого поширення вірусу.

Особливих заходів по боротьбі з вірусом не розроблено. Вірус Коксакі вкрай заразний, передається повітряно-крапельним шляхом та в результаті попадання в стравохід через забруднені руки і продукти. Під час епідемічного підйому захворюваності сприйнятливість дітей до вірусу вкрай велика, особливо серед дітей, які жодного разу не хворіли. Після перенесеної інфекції імунітет не виробляється, тому заразитися можна повторно. Однак вторинне протікання інфекції переноситься легше.

Величезне значення в профілактиці цього захворювання має виховання гігієнічних навичок у дітей. У якості профілактичного заходу досить дієвим є недопущення відвідування дитиною місць скупчення людей. Краще на деякий час відмовитися від відвідування дитячого садка, культурно-масових заходів, поліклінік. Найважливіше значення має ізоляція хворого на 7-10 днів з моменту появи перших симптомів.

 Рекомендовані протиепідемічні заходи в організованих дитячих колективах: 

Основними заходами профілактики є санітарно-гігієнічні заходи, посилення контролю за питним режимом і харчуванням.

1. З метою ранньої діагностики і своєчасної ізоляції хворих необхідно проводити щоденні медичні огляди (при прийомі дітей), спостереження за контактами дітьми з оглядом шкіри, слизової зіву, з вимірюванням температури тіла.

2. Забезпечити достатню кількість термометрів і шпателів на кожну дитину групи (класу).

3. При появі перших випадків захворювання протиепідемічні заходи в дитячих колективах проводяться протягом 7 днів.

4. У групу, де було виявлено випадки захворювання, припиняється прийом нових дітей, переведення дітей і персоналу з групи в групу на період спостереження.

5. У випадках масового поширення захворювання слід заборонити проведення масових дитячих заходів;

6. Дезінфекційні заходи в осередках проводяться, як при гепатиті А.

7. Посилюються режими провітрювання і кварцювання в групах.

8. Збільшити перебування дітей на свіжому повітрі з виділенням окремої площадки для групи, де було виявлено випадки захворювання;

9. Проводити санітарно-освітню роботу з профілактики ентеровірусної інфекції з персоналом та батьками.

Профілактика

Дане захворювання неможливо попередити, якщо не вважати виключення контактів із забрудненою водою та інфікованими людьми.

 

Обережно гриби!

Гриби - це дарунок лісу, але водночас вони є небезпечним продуктом харчування, який може привести до отруєння, а іноді й смерті.

 

Отруєння організму викликають токсини, алкалоїди та сполучення важких металів, які містяться в грибах. Прикро, що багато людей висновки робить лише на основі свого гіркого досвіду.

Основні причини отруєнь:

  • вживання отруйних грибів;
  • неправильне приготування умовно їстівних грибів;
  • вживання старих або зіпсованих їстівних грибів;
  • вживання грибів-двійників, що змінилися внаслідок мутації (навіть білі гриби і підберезники мають своїх небезпечних двійників).

Симптоми отруєння: нудота, блювота, біль у животі, посилене потовиділення, зниження артеріального тиску, судоми, мимовільне сечовиділення, проноси, розвиток симптомів серцево-судинної недостатності.

 

Для запобігання отруєння грибами, необхідно дотримувітись наступних заходів та правил.

Застерігаємо!

Купуйте гриби тільки у відведених для їх продажу місцях (магазинах, теплицях, спеціалізованих кіосках), особливо уникайте стихійних ринків.

Збирайте і купуйте тільки гриби, про які вам відомо, що вони їстівні.

Не збирайте гриби: 

 

  • якщо не впевнені, що знаєте їх - якими б апетитними вони не здавалися;
  • поблизу транспортних магістралей, на промислових пустирях, колишніх смітниках, в хімічно та радіаційно небезпечних зонах;
  • невідомі, особливо з циліндричною ніжкою, у основі якої є потовщення "бульба", оточене оболонкою;
  • з ушкодженою ніжкою, старих, в'ялих, червивих або ослизлих;
  • ніколи не збирайте пластинчаті гриби, отруйні гриби маскуються під них;
  • "шампіньйони" та "печериці", у яких пластинки нижньої поверхні капелюшка гриба білого кольору.

Не порівнюйте зібрані чи придбані гриби із зображеннями в різних довідниках, - вони не завжди відповідають дійсності.

Не куштуйте сирі гриби на смак.

Ще раз перевірте вдома гриби, особливо ті, які збирали діти. Усі сумнівні - викидайте. Нижню частину ніжки гриба, що забруднена ґрунтом - викидайте. Гриби промийте, у маслюків та мокрух зніміть з капелюшка слизьку плівку.

Гриби підлягають кулінарній обробці в день збору, інакше в них утворюється трупна отрута.

При обробці кип'ятіть гриби 7-10 хвилин у воді, після чого відвар злийте. Лише тоді гриби можна варити або смажити.

Обов'язково вимочіть або відваріть умовно їстівні гриби, які використовують для соління, - грузді, вовнянки та інші, що містять молочний сік, тим самим позбудетесь гірких речовин, які уражають слизову оболонку шлунку.

Не пригощайте ні в якому разі грибами дітей, літніх людей та вагітних жінок.

Гриби (зеленушка, синяк-дубовик, та деякі інші) містять отруйні речовини, які у шлунку не розчиняються. У взаємодії із алкоголем отрута розчиняється та викликає сильне отруєння.

Значна кількість грибів, які досі вважались їстівними, містять мікродози отруйних речовин. Якщо вживати їх декілька днів підряд - також може статись отруєння.

Суворо дотримуйтесь правил консервування грибів. Неправильно приготовлені консервовані гриби можуть викликати дуже важке захворювання - ботулізм. Гриби, які довго зберігалися, обов'язково прокип'ятіть 10-15 хвилин.

 

УВАГА! Ні в якому разі не довіряйте таким помилковим тлумаченням:

 

"Усі їстівні гриби мають приємний смак".

"Отруйні гриби мають неприємний запах, а їстівні -приємний".

"Усі гриби в молодому віці їстівні".

"Личинки комах, черви й равлики не чіпають отруйних грибів".

"Опущена у відвар грибів срібна ложка або срібна монета чорніє, якщо в каструлі є отруйні гриби".

"Цибуля або часник стають бурими, якщо варити їх разом з грибами, серед яких є отруйні".

"Отрута з грибів видаляється після кип'ятіння протягом кількох годин".

"Сушка, засолювання, маринування, теплова кулінарна обробка знешкоджують отруту в грибах".

Первинні ознаки отруєння (нудота, блювота, біль у животі, пронос) - з'являються через 1-4 години після вживання грибів, в залежності від виду і кількості з'їдених грибів та стану здоров'я потерпілого.

Біль, нападки нудоти повторюються декілька разів через 6-48 годин, а смерть настає через 5-10 днів після отруєння.

Перша допомога при отруєнні грибами.

 

Викличте "Швидку медичну допомогу".

  • Одночасно, не очікуючи її прибуття, негайно промийте шлунок: випийте 5-6 склянок кип'яченої води або блідо-рожевого розчину марганцівки;
  • натисніть пальцями на корінь язика, щоб викликати блювоту; прийміть активоване вугілля (4-5 пігулок), поки промивні води не стануть чистими.

Після надання первинної допомоги: дайте випити потерпілому міцний чай, каву, або злегка підсолену воду, це відновить водно-сольовий баланс; покладіть на живіт і до ніг потерпілого грілки для полегшення його стану.

З'ясуйте, хто вживав разом із постраждалим гриби, проведіть профілактичні заходи.

Забороняється:

Вживати будь-які ліки, їжу, алкогольні напої та молоко, - це може прискорити всмоктування токсинів грибів у кишечнику. Займатися будь-якими іншими видами самолікування.


"ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСОБИСТОЇ БЕЗПЕКИ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ"


Шановні батьки!

Життя потребує від наших дітей вміння орієнтуватись і знаходити вихід з непередбачених ситуацій. Чим менше у дитини знань, тим більше небезпеки з боку оточуючого середовища.

Щоб вберегти дитину від біди, треба пам'ятати та дотримуватись 
наступних правил:

– не залишати дітей дошкільного віку самих, навіть на короткий час;

– вчити  дитину користуватися дверним вічком;

– не дозволяти відчиняти двері незнайомим людям, навіть одягненим у міліцейську форму;

– вчити користуватися телефоном для виклику служб 101, 102, 103, 104;

– забороняти підбирати на вулиці незнайомі предмети – вони можуть бути небезпечними;

– забороняти бавитися ріжучими, гострими та вибухонебезпечними предметами;

– не дозволяти користуватися ліфтом без супроводу дорослого родича;

– запобігати формуванню в дитині жорстокого ставлення до тварин;

– не дозволяти дражнити тварин;

– не дозволам вмикати електроприлади за відсутності дорослих;

– не дозволяти виходити на балкон, відчиняти вікна;

– не дозволяти визирати у відчинене вікно;

– вчити дітей звертатися по допомогу до відповідних органів;

 

Де і навіщо шукати вітаміни


Про кожний ВІТАМІН написано силу-силенну книг. У такій ситуації звичайній людині важко зрозуміти, як «працюють» вітаміни в організмі, для чого потрібен кожний вітамін. Мабуть, саме тому вітаміни й досі лишаються «попелюшками» харчового раціону. Однак ситуація поступово змінюється. Отже, цікаві факти про деякі вітаміни.

  

ВІТАМІН Рослинні продукти Тваринні продукти
А Морква, апельсин, мандарин, лимон Печінка тріски, сир (особливо тверді сорти типу пармезан), вершкове масло, яйця
В2 Лисички, цільнозерновий хліб, проростки пшениці, брокколі Телячі мізки, печінка, сир, яєчний жовток, сир твердий
В5 Арахіс, брокколі, рис, бобові Курчата, печінка, м'ясні субпродукти
В6 Волоські горіхи, банани, зелений салат, проростки пшениці Лосось, устриці, молоко, яйця, м'ясо
В9 (фолієва кислота) Горіхи. Боби, зелений салат, банани, апельсини Яйця, м'ясні субпродукти
С Апельсин, обліпиха, чорна смородина, ківі, спаржа, суниця Яйця, м'ясні субпродукти
D Апельсин, обліпиха, чорна смородина, ківі, спаржа, суниця Молоко, печінка тріски, жирна риба
Е Оливкова олія, мигдаль, фенхель, шпинат Молоко, печінка тріски, жирна риба
РР (нікотинова кислота) Білі гриби Зайчатина, індичка
Н (біотин) У тому або іншому вигляді міститься усюди Найбільше у яловичій печінці і яєчному жовтку

 

 

Імунізація проти поліомієліту

 

  

         Наказ №407/201 від 01.10.2015 Департаменту охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації Бориспільської центральної районної лікарні «Про ситуацію з поліомієлітом та підготовку до турів додаткової імунізації проти поліомієліту».doc

 

Необхідно знати!!!

 Епідемічний паралітичний поліомієліт - це гостре інфекційне захворювання людини, яке при тяжких формах перебігу характеризується ураженням спинногомозку з розвитком паралічу та парезу кінцівок і тулуба. Збудником є вірус поліомієліту. Джерелом інфекції є інфіковані хворі або безсимптомно перехворівши люди.

Хворі створюють особливу небезпеку для оточуючих в останні дні інкубації та в перші дні хвороби, коли вірус розмножується в носоглотці і виділяється в повітря.Для захворювань поліомієлітом характерні 2 механізми передачі збудника: крапельний та фекально-оральний. У перші дні захворювання чи носійства віруса реалізується крапельний механізм передачі. Катаральні явища в верхніх дихальних шляхах, пов'язані з ними експіраторні акти сприяють поширенню віруса в повітрі та зараженню оточуючих. Проте, основну роль в епідемічному процесі грає фекально-оральний механізм передачі.

Зараження найчастіше відбувається при попаданні віруса в рот людини через забруднені руки, їжу та воду.

Віруси поліомієліту є стійкими до чинників природного середовища. В каналізаційних водах і фекаліях вони зберігають свою життєздатність протягомкількох місяців. Під час нагрівання за температури 50-55 градусів протягом 30 хв. вірус гине, кип'ятіння знешкоджує його протягом кількох секунд.

Найбільш важливим засобом профіла ктики поліомієліту є щеплення дитячого населення. Вакцинальна програма щодо поліомієліту забезпечила швидке зниження захворюваності у всьому світі. Для України, в т. ч. Київської області актуальною є проблема з поліомієлітом.

Для України, в т. ч. Київської області актуальною є проблема з поліомієлітом. Ми мали статус країни, вільної від поліомієліту завдяки успішній роботі по вакцинації дітей.

З 2008 року, в зв'язку з дефіцитом вакцин проти поліомієліту, відсоток щеплень з 95% знизився до 45%. а в поточному періоді 2015 р. - до 25,9%. Низьке охоплення вакцинацією проти поліомієліту протягом останніх 7-8 років, низький імунний прошарок населення, міграція населення, в т. ч. внутрішньо-переміщених осіб, військовий конфлікт привели до виникнення спалаху поліомієліту в Україні.

Ситуація, що виникла, безпосередньо загрожує національній безпеці держави.

Згідно даних Департаменту громадського здоров'я МОЗ України передбачається проведення трьох турів додаткової імунізації проти поліомієліту з використанням живої оральної поліомієлітної вакцини (ОПВ).

 I тур Діти віком до 6 років  
 II тур
Діти віком до 6 років  
 III тур
Діти віком до 6 років Діти віком від 6 до 10 років

Додаткова імунізація планується здійснюватися всім, дітям даних вікових груп незалежно від вакцинального статусу дитини.

Обов'язковим є оформлення батьками ф 063-2/о «Інформована згода та оцінка стану здоров'я особи або дитини одним із батьків або іншим законним представником дитини на проведення щеплення або туберкулінодіагностики».

 

 

Профілактичні щеплення

 

 

 

      Лист Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я України, від 29.09.2014 №1/9-500/№04.01.16/28103 «Щодо вирішення окремих питань про зарахування до дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів дітей, у яких відсутні обов’язкові профілактичні щеплення».doc

Ще в 1919 році був підписаний документ про обов'язкове проведення пофілактичних щеплень дітям.

З тих пір профілактична вакцинація стала в нашій країні одним із важливих факторів збереження здоров»я підростаючих поколінь, боротьби з дитячою захворюваністю.

Завдяки проведенню профілактичних щеплень знижені і майже повністю ліквідовані деякі інфекційні захворювання.

Введення профілактичних вакцин не викликає захворювання, виробляє захисні антитіла, так створюється активний штучний імунітет. Зазвичайно він буває стійким, але для підтримки більшість щеплень періодично повторюють.

 

  

 

 

Вакцинація в країні обов'язкова і проводиться планово!!!

Першу профілактичну прививку БЦЖ  дитина отримує в пологовому будинку на 5-7 день життя. Далі в суворо визначеному порядку ідуть прививки проти поліомеліта, введення комплексної вакцинації проти трьох інфекцій: коклюша, дифтерії, стовбняка, потім кору,епідпаротиту.  Дитина прививається весь період життя до 18 років.

Узаконено, що всі діти яким передбачена вакцинація проходять медичні огляди. При цьому враховується, як дитина переносить щеплення, вживання лікарських препаратів, перенесені захворювання.

Профілактична імунізація велике благо і ми прагнемо робити так, щоб вона слугувала на користь кожній дитині,  захищала її від хвороб.

Не залякуйте дитину уколами!!!!!!

 

 

ДИФТЕРІЯ

      Захворювання викликається дифтерійною паличкою Лефлера. Дифтерією частіше всього хворіють діти у віці від 1 до 5 років, але можуть захворіти новонароджені і діти більш старшого віку. Зараження дифтерією відбувається від хворого повітряно-капельним шляхом, при тісному контакті з ним через предмети побуту (ложка,чашка, білизна , іграшки і т.д.)  

       Вхідними воротами інфекції є слизова оболонка ротової порожнини, носа та дихальних шляхів. Інкубаційний період 2-10 днів. В залежності  від ураженого органу розрізняють дифтерію носа, ротової порожнини, гортані, рідше очей, полових органів і ще рідше дифтерію пупка і шкіри.

Дифтерія носа. Частіше всього зустрічається у грудних дітей. Як звично спостерігаються гнійні виділення з домішками крові, дитина сопе, погано їсть.

Своєчасно не виявлена дифтерія носа може розповсюдитись на ротову порожнину і гортань.

Дифтерія ротової порожнини. Хвороба починається з поганого самопочуття, підвищення температури, головного болю, втратою аппетиту. Через декілька годин з»являється біль у горлі, спостерігаються набряки, почервоніння, потім утворюються невеликі сіруваті нальоти.

Відмічається збільшення і хворобливість підчелюсних і ньобних лімфатичних вузлів. Нальоти щільно сидять на основі.

Лікування - протидифтерійною сироваткою.

Профілактика - активна імунація всім дітям з 5-6 місяців.

 

 

 

 

 

Яких лікарів необхідно пройти перед дитячим садком?

 

 

 

 

       У дошкільному закладі вам дадуть зразок "Медичної  картки дитини» форма №112. У цьому документі накопичуватимуться зведення про стан здоров'я маляти з року в рік, до тих пір, поки він не досягне шести  років.

       Окрім паспортних даних, в цій карті проставлені зведення про стан здоров'я дитяти до справжньої диспансеризації, про перенесені захворювання, алергічні реакції, про проведені профілактичні щеплення і так далі.

 

 

Сама диспансеризація передбачає огляд:

хірурга - для виявлення можливих дефектів розвитку, що вимагають хірургічної корекції;

ортопеда - який зможе виявити різні зміни постави, початкові стадії викривлення хребта, плоскостопість і т.д.;

ендокринолога - який зможе відзначити особливості ендокринної системи дитяти;

окуліста - він повинен визначити гостроту зору, а також необхідність його корекції;

отоларинголога - який розповість вам про особливості будови носоглотки маляти, про можливу схильність до захворювань вуха, горла і носа і дасть рекомендації по їх профілактиці; 

дерматолога - який оцінить стан шкіри дитяти. Це особливо поважно для дітей з алергічними захворюваннями; крім того, деякі зміни шкіри, що приймаються батьками і навіть лікарками за так званий діатез, можуть бути проявами корости або грибковими поразками шкіри, які необхідно лікувати; особливе завдання стоїть перед психологом: на підставі скрупульозного обговорення з батьками і поведінки дитяти він повинен дати рекомендації по його індивідуальній підготовці до входження в дитячий колектив;

стоматолога - який перевірить стан ротової порожнини, надасть відповідну консультацію про стан зубів дитини;

фтізіатра - який який дасть заключення за результатами МАНТУ;

Окрім того дівчаток має оглянути лікар - гінеколог.

Педіатр - після огляду дитяти, призначає додаткові обстеження: загальний аналіз крові, аналіз сечі, дослідження калу на гельмінти.  В результаті аналізу всіх даних про стан здоров'я дитяти педіатром дається заключення, визначається група здоров'я маляти і група по фізкультурі, дається медико-педагогічний висновок про його готовність знаходитися в дитячому колективі.

Що необхідно зробити батькам дітей, які закінчили дошкільний заклад

Діти старших груп  відвідують дошкільний заклад по 31 травня.

При вибутті дитини з дитячого садочка батьки повинні розрахуватись за перебування дитини в закладі згідно квитанції, виданої  бухгалтерією управління освіти інауки.

Для оримання медичної картки у старшої медсестри дошкільного закладу, необхідно пред»явити довідку про проплату по квитанції, яку видає бухгалтер управління освіти і науки.

Після отримання медичної картки формою №26 батьки з дітьми проходять дообстеження у медичних спеціалістів в дитячій поліклініці.

Форма №26 додається до документів, які подаються до школи.

 

Харчування дітей

                           Норми харчування Загрузить>>>